недовгий

недовгий
[неидо/ўгией]
м. (на) -гому /-г'ім, мн. -г'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "недовгий" в других словарях:

  • недовгий — а, е. 1) Який має невелику довжину, короткий, недалекий. Недовгий шлях. 2) Який триває протягом незначного відтинку часу; нетривалий. 3) Лаконічний у викладі; небагатослівний …   Український тлумачний словник

  • недовгий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • короткий — I 1) (який має малу довжину / висоту), недовгий; куций 2) (який триває недовго), недовгий, нетривалий, недовгочасний, недовготривалий, короткотривалий, короткочасний, малий, невеликий; короткотерміновий, короткостроковий, стислий (який триває… …   Словник синонімів української мови

  • маленький — а, е. 1) Невеликий розміром, незначний величиною; прот. великий. || Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). || Невисокий, низький. || Неширокий, вузький. || Невеликий обсягом. 2) Невеликий кількісно; нечисленний. || Незначний сумою (про… …   Український тлумачний словник

  • малий — а/, е/. 1) Невеликий розміром, незначний величиною; прот. великий. || Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). || Невисокий, низький. || Неширокий, вузький. || Меншого, ніж треба, розміру. || Уживається в складі власних імен, назв установ …   Український тлумачний словник

  • малоношений — а, е. Якого носили недовгий час. Малоношений одяг …   Український тлумачний словник

  • недовгість — гості, ж. Властивість за знач. недовгий …   Український тлумачний словник

  • недовго — 1) Присл. до недовгий 2). || у знач. присудк. сл. Упродовж незначного відтинку часу. 2) у знач. присудк. сл., розм. Легко, неважко. 3) у знач. присудк. сл. Незабаром, скоро. Недовго думаючи …   Український тлумачний словник

  • перепочивати — а/ю, а/єш, недок., перепочи/ти, и/ну, и/неш, док. Відпочивати недовгий час, робити коротку перерву для відпочинку під час праці і т. ін …   Український тлумачний словник

  • проковтнути — ну/, не/ш, док., перех. 1) Однокр. до проковтувати 1). || розм. Швидко, похапцем або жадібно з їсти чи випити що небудь. || перен. Знищити що небудь, погубити когось. 2) перен., розм. Однокр. до проковтувати 2). 3) перев. у сполуч. зі сл. слово,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»